Інтравітреальне введення або інтравітреальні ін’єкції – це процедура введення лікарського препарату безпосередньо в простір задньої частини ока, що називається склоподібним тілом. Цей підхід дозволяє доставляти діючі речовини у високу концентрацію саме в ту ділянку, де вони найбільше потрібні, забезпечуючи максимальний терапевтичний ефект.

При яких захворюваннях рекомендується інтравітріальна ін’єкція?

1. Вікова макулярна дегенерація (ВМД):

Особливо її волога форма, яка спричиняє аномальне розростання судин у сітківці.Ін’єкції блокують фактор росту судин (анти-VEGF), зупиняючи патологічний процес.

1. Діабетичний макулярний набряк:

Ускладнення діабету, що викликає накопичення рідини у сітківці.

1. Тромбоз вен сітківки:

Закупорка вен ока, яка призводить до порушення кровообігу і набряків.

1. Інфекції та запалення:

Наприклад, ендофтальміт, що потребує введення антибіотиків або протигрибкових засобів.

1. Ускладнення після операцій на оці:

Лікування запальних процесів чи вторинних патологій.

Як проводяться інтравітреальні ін’єкції?

Інтравітреальне введення – це амбулаторна операція із місцевою анестезією краплями, око та повіки дизенфікують розчином повідон йоду, після цього, повіки фіксуються спецільним інструментом. Лікар за допомогою тонкої голки вводить препарат у склоподібне тіло через білкову оболонку. Вся процедура займає лише кілька хвилин і виконується в стерильних умовах.

Під час введення препарату пацієнти можуть відчувати незначний тиск в оці. Після введення пацієнту дають рекомендації щодо догляду за оком, призначають антибактеріальними крапелі, які потрібно використовувати напротязі 7 днів, згідно інструкції.

Які препарати використовуються?

Найбільш ефективним в лікуванні патологій сітківки є інноваційний анти-VEGF препарат-Eylea, що використовується для лікування ексудативної форми вікової макулярної дегенерації (ВМД), діабетичної ретинопатії та тромбозу центральної вени сітківки.
Даний вид терапії спрямований на введеня речовини, що блокує VEGF (судинний ендотеліальний фактор росту), надмірна активність якого призводить до утворення патологічних судин, що спричиняють витікання рідини та крові, провокуючи набряк та пошкодження сітківки.

Реабілітаційний період

В основному, ніяких обмежень, окрім дотримання гігієни ока після інтравітреальної ін’єкції, немає. 

Через 3 тижні після ін’єкції необхідно провести повторний діагностичний огляд та призначити дату наступної ін’єкції, оскільки при певних хронічних захворювань очей необхідні регулярні офтальмологічні огляди. До таких випадків відносяться: діабетичний макулярний набряк, оклюзія вени сітківки, вікова макулярна дегенерація (ВМД).